Юрій Громик

Проаналізовано специфіку відображення рис середньополіської говірки в
романі-гризайлі Миколи Закусила «Норинчанка і птах», зокрема доречність
запропонованих автором графічних та орфографічних новацій, послідовність
відтворення діалектних особливостей, з’ясовано місце говіркових елементів у
структурі художнього тексту. 
Ключові слова: середньополіська говірка, діалектизм, художній текст, роман-
гризайль, М. Закусило.

На матеріалі західнополіського говору проаналізовано прислівники, що за походженням становлять за­стиг­лі безприйменникові форми називного та знахідного відмінків іменників. Простежено залежність морфемно-словотвірної будови цих прислівників від граматичного характеру базових субстантивів та структури їхніх основ. З’ясовано, що в західнополіському говорі група прислівників, співвідносних із безприйменниковими формами називного та знахідного відмінків іменників, представлена більшою супроти літературної мови кількістю дериватів. Кілька аналізованих прислівників кваліфіковано як слов’янські архаїзми. The adverbs which are still non-prepositional forms of the noun nominative and accusative cases by origin are analyzed on the material of Western Polissiyan dialect. The dependence of the word forming structure of these adverbs on the grammatical character of the basic substantives and their stem structureis being traced. It is ascertained that in Western Polissiyan dialect the group of adverbs correlated with non-prepositional forms of noun nominative and accusative cases is represented by the number of derivatives larger than in the standard language. Some of the analyzed adverbs are identified as Slavic archaisms.

У дисертації досліджено лексико-семантичну сутність, фонетико-
морфологічні особливості відзайменникових прислівників різних говіркових груп Західного Полісся в генетичному та лінгвогеографічному аспектах у взаємозв’язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов’янськими мовами. На прикладі 1870 прислівників (включаючи і фонетико-морфологічні варіанти) простежено формування системи відзайменникових прислівників західнополіського говору, з’ясовано основні закономірності і тенденції розвитку цієї системи, продуктивність основних словотвірних моделей. Численний фактичний матеріал малює цілісну картину прислівників західнополіського говору.

Подано основні орфографічні та пунктуаційні правила, зауваження щодо словозміни іменних частин мови та дієслова, а також систему вправ відповідно до розділів навчального курсу “Український правопис”. Послідовно акцентовано увагу на складних орфограмах і пунктограмах. Робота з посібником оптимізує вивчення студентами курсу “Український правопис”, підвищить рівень культури їхнього писемного мовлення. Для студентів напрямів підготовки “Видавнича справа та редагування” і “Журналістика”, а також усіх, хто бажає вдосконалити свої правописні навички.

Подано систему вправ та завдань відповідно до всіх розділів навчального курсу cтарослов’янської мови. Велика кількість таблиць, наявність методичних рекомендацій і зразків виконання вправ покликані оптимізувати самостійну й індивідуальну роботу студентів. Для студентів напряму підготовки “Філологія (Українська мова та література)”.

Проаналізовано характерні особливості вокалізму, консонантизму та словозміни українських говірок берестейсько-пінського Полісся, відбиті в записах місцевого фольклору. З’ясовано, що більшість діалектних явищ берестейсько-пінських говірок – власне українські інновації, ареал яких охоплює всі північноукраїнські діалекти. The characteristic features of Ukrainian sayings vocalism, consonantism and case inflection of Brest-Pinsk Polissya reflected in the local folklore notes are investigated. It is determined that the most phenomena of Brest-Pinsk Polissya sayings are proper Ukrainian innovation, area of which includes all the North-Ukrainian dialects.

Проаналізовано відмінності в утворенні простих та складених форм вищого ступеня порівняння прислівників у західнополіських та суміжних говірках. Установлено, що система ступенювання прислівників у західнополіських та суміжних говірках представлена в основному синтетичними формами.

Стаття присвячена аналізові специфічної прислівникової лексики, що зафіксована в українських говірках Північного Підляшшя. Прокоментовано виявлені в межах цієї тематичної групи виразні слов’янські архаїзми. Виділено помітну групу запозичень із польської мови. З’ясовано, що ареал багатьох підляських прислівників продовжується в інших західнополіських говірках, а деякі лексеми мають паралелі в відносно віддалених українських діалектах. Визначено підляські локалізми.
This article deals with an analysis of the specific adverbial vocabulary which can be detected in Ukrainian dialects of North Podlasia. A commentary has been provided regarding distinctive Slavic archaisms which have been identified within this thematic group, and it is demonstrated that a significant number of Podlasian adverbs are also found in other West Polish dialects. Some lexical items have parallels in relatively remote Ukrainian dialects. Podlachian localisms are defined.

Здійснено опис іменникової словозміни в поліській говірці села Липне, простежено особливості субстантивного формотворення, з’ясовано чинники впливу на існування діалектних відмінностей у досліджуваній формотвірній системі. Осуществлено описание словоизменения имен существительных в полесском говоре села Липно, прослежены особенности субстантивного формообразования, выяснены факторы влияния на существование диалектных различий в исследуемой формообразовательной системе. The article presents a description of nounal word modification in polissian dialect of Lypne Village, traces the specificity of substantive formations and points out the factors which condition the dialectic differences in the researched formative system.

У статті проаналізовано відмінності в системі приголосних на матеріалі поліської говірки села Липне. Детально описано варіативність консонантів у різних фонетичних умовах. Установлено, що на рівні консонантизму в говірці домінують ознаки, характерні для середньополіського діалекту. Розширено ареалогічну інформацію про фонетичні явища цього типу в українських говорах.
In the article the differences in the system of consonants of the Polissyan patois of the village Lypne are analyzed. Describes in detail the variability of consonants. At the level of system of consonants in the patois dominated by signs characteristic Middle-Polissyan dialect. Arealogical information about the phonetic phenomena of this type in the Ukrainian dialects is expanded.

Проаналізовано дієслівні форми в одній говірці з ареалу середньополісько-західнополіського пограниччя. Простежено особливості дієслівного формотворення на прикладі інфінітива, теперішнього, минулого, майбутнього часів, наказового та умовного способів, дієприкметників, дієприслівників. З’ясовано чинники впливу на існування діалектних відмінностей у досліджуваній формотвірній системі. Проаналізовані явища дієслівної словозміни в основному кваліфіковано як морфологічні інновації фонетичного, рідше аналогійного походження. Морфологічних архаїзмів виявлено небагато. Ареал аналізованих явищ дієслівної словозміни продовжується в інших північноукраїнських говірках. Analysis of verb forms in a dialect of the range Middle Polissya - Western Polissya frontier. Traced the features of verbal shaping the example of the infinitive, present, past, future times, imperative and subjunctive mood, participles, gerunds. Found out the factors that influenced the existence of dialect differences in the study formotvirniy system. Analyzed the phenomenon of verb inflection is mainly characterized as morphological innovations phonetic, less analogical origin. Morphological archaisms found little. The area of the analyzed phenomena verbal inflection continues in other northern Ukrainian dialects.

Проаналізовано рефлексацію давніх голосних у поліській говірці с. Липне . Детально описано варіативність рефлексації етимологічних голосних *о, *е, *ě, *ę, *у, *і. Автор розмежував типові й нетипові континуанти і прокоментував фонетичні умови їх розвитку. Установлено, що на рівні рефлексації давніх голосних в говірці домінують ознаки, характерні для середньополіського діалекту. Розширено ареалогічну інформацію про фонетичні явища цього типу в українських говорах.
In the article the reflexivity ancient vowels of the Polissyan patois of the village Lypno are analyzed. Describes in detail the variability of reflexivity etymological vowels *о, *е, *ě, *ę, *у, *і. The typical and atypical reflexes and phonetic terms of their appearance are commented by author. At the level of reflexivity ancient vowels in the patois dominated by signs characteristic Middle-Polissyan dialect. Areological information about the phonetic phenomena of this type in the Ukrainian dialects is expanded.

Проаналізовано виявлені в підляських говірках просторові та часові прислівники з основами *коль, *толь, *сель. Установлено, що підляські говірки нині є одним із небагатьох українських ареалів збереження та активного функціонування цих слов’янських архаїзмів, структура та семантика яких не зазнала істотних змін, а дальше морфологічне оформлення та семантичний розвиток відбувалися в умовах відносної ізольованості ареалу від решти українського мовного континууму.

Проаналізовано прислівники лексико-семантичної групи ‘на плечі (взяти дитину)’, ‘на плечах нести дитину)’, зафіксовані в західнополіських і суміжних волинських та середньополіських говірках. Відзначено значну варіативність діалектних структур, неоднорідних за морфологічим складом, походженням, ареалом. In the article it is analyzed adverbs of lexico-semantic group ‘shoulder a child)’, ‘carry a child on the shoulders’ that are fixed in the Western Polissya and neighboring Volynian and Middle Polissya dialects. Considerable variety of dialectal forms which are heterogeneous because of their morphological structure, origin and area is noted.

Проаналізовано прислівники лексико-семантичної групи ‘тут, у цьому місці’, фіксовані в західнополіських і суміжних волинських та середньополіських говірках. Відзначено значну варіативність діалектних структур, неоднорідних за морфологічим складом, походженням, ареалом. In the article it is analyzed adverbs of lexico-semantic group ‘here, in this place’ that are fixed in the Western Polissya and neighboring Volynian and Middle Polissya dialects. Considerable variety of dialectal forms which are heterogeneous because of their morphological structure, origin and area is noted.

Проаналізовано архаїчні структури прислівників, що зафіксовані автором у підляських говірках української мови. Зауважено, що підляські говірки нині один із небагатьох українських ареалів збереження та активного функціонування цих слов’янських архаїзмів. Структура та семантика аналізованих прислівників не зазнали істотних змін, а морфологічне оформлення і семантичний розвиток відбувалися в умовах відносної ізольованості ареалу від решти українського мовного континууму. The article deals with the analysis of the adverbs archaic structures which were recorded in Pidliashshia’s dialects of the Ukrainian language. The Pidliashshia’s dialects are noted to be one of the few Ukrainian areas of preservation and active functioning of Slavic archaisms. The structure and semantics of the analyzed dialects haven’t undergone significant changes and morphological processing and semantic development have occurred in relative isolation from the rest of the Ukrainian language continuum.

У статті на матеріалі однієї поліської говірки проаналізовано відмінності у фонетичному оформленні, морфемній будові та відмінюванні займенників. Більшість прокоментованих морфологічних явищ – власне українські інновації, ареал яких охоплює всі північноукраїнські діалекти.

Проаналізовано характерні особливості консонантизму українських говірок Берестейщини та Пінщини, відбиті в записах місцевого фольклору. Більшість прокоментованих фонетичних явищ берестейсько- пінських говірок – власне українські інновації, ареал яких охоплює всі північноукраїнські діалекти. In the article the characteristic features of Ukrainian sayings consonantism of Brest-Pinsk Polissya reflected in the local folklore notes are investigated. It is determined that the most phonetical phenomena of Brest-Pinsk Polissya sayings are proper Ukrainian innovation, area of which includes all the North-Ukrainian dialects.

Проаналізовано характерні особливості словозміни іменника, прикметника та займенника українських говірок берестейсько-пінського Полісся, відбиті в записах місцевого фольклору. Більшість прокоментованих морфологічних явищ берестейсько-пінських говірок – власне українські інновації, ареал яких охоплює всі північноукраїнські діалекти. The characteristic features of case inflection of nouns, adjectives, pronouns in Ukrainian sayings of Brest-Pinsk Polissya reflected in the local folklore notes are analyzed in the article. Majority of morphological facts of Brest-Pinsk’s sayings that were commented in article – are Ukrainian innovations, area of which includes all the North-Ukrainian dialects.

У статті проаналізовано характерні особливості словозміни дієслова українських говірок берестейсько-пінського Полісся, відбиті в записах місцевого фольклору. Більшість прокоментованих морфологічних явищ берестейсько-пінських говірок – власне українські інновації, ареал яких охоплює всі північноукраїнські діалекти. The characteristic features of case inflection of verbs in Ukrainian sayings of Brest-Pinsk Polissya reflected in the local folklore notes are analyzed in the article. Majority of morphological facts of Brest-Pinsk’s sayings that were commented in article – are Ukrainian innovations, area of which includes all the North-Ukrainian dialects.

Проаналізовано характерні особливості вокалізму українських говірок Берестейщини та Пінщини, відбиті в записах місцевого фольклору. Більшість прокоментованих фонетичних явищ берестейсько- пінських говірок – власне українські інновації, ареал яких охоплює всі північноукраїнські діалекти. In the article the characteristic features of Ukrainian sayings vocalism of Brest-Pinsk Polissya reflected in the local folklore notes are investigated. It is determined that the most phonetical phenomena of Brest-Pinsk Polissya sayings are proper Ukrainian innovation, area of which includes all the North-Ukrainian dialects.

Проаналізовано народнорозмовні елементи, засвідчені в художньому мовленні Левка Боровиковського. Виявлено ділектні за походженням явища на всіх мовних рівнях. Діалектні елементи співвідносяться в основному з українським середньонаддніпрянським діалектом та суміжними говірками.

Польська мова справила помітний вплив на формування словникового складу поліської говірки с. Липне. Донедавна на цій території поруч із автохтонним українським населенням помітний відсоток мешканців становили поляки. Контакти між українцями та поляками в цьому регіоні були активними в різних сферах громадського, культурного та господарського життя. Ці чинники створили сприятливі умови для активної взаємодії мов, в результаті якої багато польських лексеми були засвоєні носіями поліської говірки с. Липне. Польські елементи виявлені в різних тематичних групах місцевої лексики, а також у топоніміконі й антропоніміконі.
The Polish language had a considerable impact on vocabulary of the the polissiyan dialect of the village Lipno. Up till recently the Poles made up a perceptible part alongside of the aboriginal Ukrainian population. There fore the contacts between the Ukrainian and the Poles were active in various spheres of public, cultural and economic life. These factors fostered favourable conditions for active speech interaction as the result of which many Polish lexemes were assimilated by the speakers of the the polissiyan dialect of the village Lipno. Polish element are noticeable in different topical groups of the local vocabulary as well as toponymicon and antroponymicon.

Проаналізовано найменування особи та її фізичних рис, виявлені в говірці с. Липне, що розташована в ареалі середньополісько-західнополіського пограниччя. Усі засвідчені лексеми подано без огляду на їх функціонування в українській літературній мові чи інших говорах, що дало можливість представити більш- менш повну картину лексики цієї тематичної групи у досліджуваній говірці. Відзначено численні факти вживання багатьох синонімічних емоційно-оцінних назв одного поняття. Проанализированы наименования человека и его физических черт, зафиксированные в говоре с. Лыпно, расположенном в ареале среднеполесско-западнополесского порубежья. Все засвидетельствованные лексемы поданы без учета их функционирования в украинском литературном языке или других говорах, что дало возможность представить более-менее полную картину лексики этой тематической группы в исследуемом говоре. Отмечены многочисленные факты употребления многих синонимических эмоционально-оценочных названий одного понятия. The article analyses the nominations of person and his / her psysical features revealed in the dialect of Lypne village which is situated in the Middle-Polissian and Western-Polissian frontierland. All the marked lexemes are given regardless their functioning in the literary language or other dialects which enables to present a more or less complete picture of this kind of topical vocabulary in the researched dialect. Numerous cases of use of many synonymous emotional-evaluative nominations of the same concept are pointed at.

Проаналізовано найменування особи та її психічних рис, виявлені в говірці с. Липне, що розташована в ареалі середньополісько-західнополіського пограниччя. Усі засвідчені лексеми подано без огляду на їх функціонування в українській літературній мові чи інших говорах, що дало можливість представити більш-менш повну картину лексики цієї тематичної групи у досліджуваній говірці. Відзначено численні факти вживання багатьох синонімічних емоційно-оцінних назв одного поняття. The article analyses the nominations of person and his / her psychological features revealed in the dialect of Lypne village which is situated in the Middle-Polissian and Western-Polissian frontierland. All the marked lexemes are given regardless their functioning in the literary language or other dialects which enables to present a more or less complete picture of this kind of topical vocabulary in the researched dialect. Numerous cases of use of many synonymous emotional-evaluative nominations of the same concept are pointed at.

У статті проаналізовано комбінаторні звукові зміни на матеріалі поліської говірки села Липне, зокрема детально прокоментовано структури з наслідками метатези, протези, аферези, синкопи, апокопи й епентези. З’ясовано, що комбінаторні звукові зміни – одне з суттєвих джерел поповнення кількісного складу лексики говірок та суттєва риса їхньої фонетичної системи. Серед чинників, які зумовили велику частотність таких змін у досліджуваній говірці, найбільш дієвими були евфонія, деетимологізація, народна етимологія, аналогійні вирівнювання, відштовхування від специфічних рис суміжних діалектів та мов, а також неточне відтворення структури іншомовного слова при його запозиченні. Розширено ареалогічну інформацію про фонетичні модифікації цього зразка в українських діалектах. Установлено, що внаслідок комбінаторних фонетичних модифікацій у поліських говірках склався помітний шар вторинних, пізніх за часом появи структур, які, що характерно, часто не формують чітко окреслених ареалів і поза досліджуваним говором або й конкретною говіркою не фіксовані. In the article the most frequent combinatorial sound changes of the Pollissia dialect of the village Lypne are analyzed. The structures of the metathesis, prothesis, apheresis, syncope, apocope and epenthesis are provided with detailed comments. It is found out that combinatorial sound changes are one of the most essential sources of the replenishment of the quantitative constitution of the dialectal vocabulary as well as a significant feature of their phonetic system. Euphony, de-etymologization, folk etymology, analogous alignment, dependence on the specific features related to the adjacent dialects and languages as well as an inaccurate reproduction of the structure of the foreign word in the course of its borrowing are among the most effective factors that led to the increase in the frequency of such changes in the dialect which is investigated. Areological information about the phonetic modifications of this type in the Ukrainian dialects is expanded. It is established that a noticeable layer of the secondary structures, which appeared later, was formed as a result of combinatorial phonetic changes in Polissia dialects. These structures do not form well-defined areas and they do not exist outside the dialect under investigation.

У статті проаналізовано найбільш частотні комбінаторні звукові зміни на матеріалі поліської говірки села Липне, зокрема детально прокоментовано структури з наслідками асимілятивних та дисимілятивних модифікацій. З’ясовано, що комбінаторні звукові зміни – одне з суттєвих джерел поповнення кількісного складу лексики говірок та суттєва риса їх фонетичної системи. Серед чинників, що зумовили велику частотність таких змін у досліджуваній говірці, найбільш дієвими були евфонія, деетимологізація, народна етимологія, аналогійні вирівнювання, відштовхування від специфічних рис суміжних діалектів та мов, а також неточне відтворення структури іншомовного слова при його запозиченні. Розширено ареалогічну інформацію про фонетичні модифікації цього типу в українських діалектах. Установлено, що внаслідок комбінаторних фонетичних модифікацій у поліських говірках склався помітний шар вторинних, пізніх за часом появи структур, які, що характерно, часто не формують чітко окреслених ареалів і поза досліджуваним говором або й конкретною говіркою не фіксовані.
In the article the most frequent combinatorial sound changes of the Pollissia dialect of the village Lypne are analyzed. The structures of the assimilative and dissimilative modifications are provided with detailed comments. It is found out that combinatorial sound changes are one of the most essential sources of the replenishment of the quantitative constitution of the dialectal vocabulary as well as a significant feature of their phonetic system. Euphony, de-etymologization, folk etymology, analogous alignment, dependence on the specific features related to the adjacent dialects and languages as well as an inaccurate reproduction of the structure of the foreign word in the course of its borrowing are among the most effective factors that led to the increase in the frequency of such changes in the dialect which is investigated. Areological information about the phonetic modifications of this type in the Ukrainian dialects is expanded. It is established that a noticeable layer of the secondary structures, which appeared later, was formed as a result of combinatorial phonetic changes in Polissia dialects. These structures do not form well-defined areas and they do not exist outside the dialect under investigation.

Проаналізовано досить численну групу прислівникової лексики західнополіського говору – назви на позначення часових понять у межах кількох років. Відповідно до більшості загальновживаних прислівників цього класу в окреслених говірках простежено велику варіативність діалектних форм, надто неоднорідних за морфологічим складом, походженням, ареалом. In the article one of the groups of the adverbs which is a part of the Western Polissya dialect is analysed. These adverbs are the names for the designation of some temporal notions within a few year limits. The great variety of dialectal forms which are very heterogeneous because of their morphological structure, origin and area is investigated.

На матеріалі західнополіського говору проаналізовано прислівники на -ки, -ка, що належать до найбільш дискусійних проблем діалектного словотвору в українській, а також в інших слов’янських мовах. Встановлено, що морфеми -ки, -ка та под., які поширюють прислівники, – це результат морфологічного розвитку вже окремих слов’янських мов. За походженням елементи -к-, -ек-, -ечк- та ін. кваліфіковано як абстраговані з іменникових форм суфікси, що втратили семантику демінутивності. Кінцеві елементи -и, -а – застиглі флексії відповідно орудного відмінка множини та родового відмінка однини іменників чоловічого роду. Adverbs with the morphemes -ки, -ка, that make the most debated issue of the dialectal word formation in Ukrainian, as well as other Slavic languages are analyzed on the material of the Western Polissiyan patois. It is ascertained that the morphemes extending the adverbs such as -ки, -ка have resulted from the morphological development of particular Slavic languages. By their origin the elements -к, -ек, -ечк-, etc. are identified as the abstracted from noun forms suffixes which have lost the diminutive semantics. The final elements -и, -a are the fixed inflexions of the instrumental case, plural and the genitive case, singular of the masculine nouns correspondingly.

Проаналізовано деривати трьох структурних класів, які в західнополіських і суміжних говірках реалізують семантику вихідного пункту руху та часової лімітативності, а саме: прислівники з основами -куд-, -туд-, -с'уд-; утворення з основами -к’іл'-, -т'іл', -с'іл' або їх варіанти на -кул'-, -тул'-, -с'ул'-; прислівники, що містять залишки колишніх нечленних займенників *къ, *тъ, *сь у поєднанні з одним чи двома прийменниками.

Проаналізовано прислівники зі значенням ‘навпочіпки’(із коренями -кърк-, -кърт-, -кърп-), які виявлено в говірках північної діалектної зони західнополіського говору і кваліфіковано як слов’янські архаїзми. Наявність великої кількості таких лексем – вагомий аргумент на користь гіпотези про Західне Полісся як зону старожитнього слов’янського заселення.

Проаналізовано прислівники кóче, тóче, їх варіанти та похідні утворення, що належать до значного шару давніх слов’янських архаїзмів, дотепер добре збережених у говірках Західного Полісся, але вже втрачених переважною більшістю інших слов’янських говорів. Наявність подібних реліктових форм дозволяє робити й екстралінгвістичні висновки, зокрема, з цього погляду безсумнівною видається гіпотеза про присутність праслов’ян у регіоні Західного Полісся.

Польська мова значно вплинула на формування фонетико-граматичної системи і лексичного складу західнополіського говору. Донедавна поляки проживали поряд із корінним українським населенням, контакти між українцями і поляками були активними в різних сферах суспільного, культурного та економічного життя. Ці фактори забезпечили сприятливі умови для активної взаємодії мов, у результаті якої багато польських лексем і словоформ були запозичені носіями західнополіських говірок. Польські елементи помітні в різних тематичних групах місцевої лексики, а також у топонімах та антропонімах.The Polish language had a considerable impact on formation of phonetic-grammatical system and vocabulary composition of the Western-Polissian dialect; up till recently the Poles made up a perceptible part alongside of the aboriginal Ukrainian population, there fore the contacts between the Ukrainian and the Poles were active in various spheres of public, cultural and economic life. These factors fostered favourable conditions for active speech interaction as the result of which many Polish lexemes were assimilated by the speakers of Western-Polissian dialects. Polish element are noticeable in different topical groups of the local vocabulary as well as toponymicon and antroponymicon.

Проаналізовано специфіку творення заперечних та неозначених прислівників у західнополіських та суміжних волинських і середньополіських говірках. Відзначено значну варіативність діалектних структур, неоднорідних за морфологічим складом, походженням, ареалом. The specificity of formation of negative and indefinite adverbs in Western Polissian and their contiguous Volynian and Middle Polissian dialects is analysed. A considerable variativity of dialectal structures, heterogeneous by their morphemic composition, origin and area of distribution is indicated.

Проаналізовано специфіку творення заперечних прислівників у західнополіських та суміжних волинських і середньополіських говірках. Відзначено значну варіативність діалектних структур, неоднорідних за морфологічним складом, походженням, ареалом. The specificity of formation of negative adverbs in Western Polissian and their contiguous Volynian and Middle Polissian dialects is analysed. A considerable variativity of dialectal structures, heterogeneous by their morphemic composition, origin and area of distribution is indicated.

Виконано лінгвістичний аналіз структури, семантики та етимології деяких мікротопонімів села Липне, що розташоване на межі західної і центральної частин Українського Полісся. Установлено, що місцеві топоніми виразно відбивають особливості говірки, а також специфіку ландшафту, історію заселення території і зв’язки поліщуків з іншими етносами.In the article the linguistic analysis of the structure, semantics and etymology of some microtoponyms of the village of Lypne, situated on the borderline of the western and central parts of Ukrainian Polissya, is performed. The heterogeneity of such names as to their origin, structure and semantics is stated. It is revealed that the local toponymy distinctly reflects the peculiarities of the dialects as well as the specificity of the landscape, the land colonization history and the relationship of the Polissyan population with other ethnoses.

Проаналізовано волинсько-подільські та інші діалектні елементи, засвідчені в художньому мовленні Володимира Свідзинського. Простежено виразні діалектні відмінності на всіх рівнях мовної системи. Відзначено, що більшість використаних поетом власне лексичних, лексико-семантичних та лексико-словотвірних діалектизмів у кінці ХІХ ст. – першій половині ХХ ст. сприймалися як складова частина лексичного фонду загальнонаціональної мови.

Проаналізовано комбінаторні звукові зміни у структурі прислівників, зафіксованих у західнополіських говірках. Серед чинників, які зумовили нерегулярні звукові зміни, найдієвішими визнано деетимологізацію, т. зв. народну етимологію, аналогійні вирівнювання, неточне відтворення структури іншомовного слова при його запозиченні та адаптації до звукових особливостей говірки тощо. Установлено, що внаслідок поліетапності спонтанних фонетичних модифікацій склався помітний шар вторинних, пізніх за часом появи прислівникових структур, які, що характерно, не формують чітко окреслених ареалів і часто поза досліджуваним говором не фіксуються.

Проаналізовано виразно архаїчні структури темпоральних прислівників, зафіксованих у підляських говірках української мови. Установлено, що підляські говірки - один із небагатьох українських ареалів збереження та активного функціонування цих слов’янських архаїзмів, структура та семантика яких не зазнала істотних змін, а дальше морфологічне оформлення та семантичний розвиток відбувалися в умовах відносної ізольованості ареалу від решти українського мовного континууму.